примістити
Смотреть что такое "примістити" в других словарях:
примістити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
приміщений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до примістити. || примі/щено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
селити — (десь на постійне / тимчасове проживання; давати притулок), оселяти, оселити, поселяти, поселити, приміщати, приміщувати, примістити; підселяти, підселити (до когось); поміщати, помістити, розміщати, розміщувати, розмістити (надавати приміщення… … Словник синонімів української мови
поміщати — I = помістити (надавати місце комусь / чомусь, розташовувати що н. десь), у[в]міщати, у[в]міщувати, у[в]містити, приміщати, приміщувати, примістити, пристроювати, пристроїти, примощувати, примостити, пристосовувати, пристосувати; у[в]саджувати,… … Словник синонімів української мови
двьрьникъ — ДВЬРЬНИК|Ъ (18), А с. Привратник: Иже еп(с)пъ. ли попъ. ли диаконъ ли ѹподиако||нъ. ли чьтьць. ли пѣвьць. ли двьрьникъ. женѣ ѡс҃щенѣ б҃ѹ примѣситисѩ [так!] да извьржетьсѩ. (θυρωρὀς) КЕ XII, 44–45; то же КВ к. XIV, 107–108; ˫Ако не подобаѥть… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
позакидати — I а/ю, а/єш, док., перех. Закидати чим небудь усіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь, у багатьох місцях. || безос. II а/ю, а/єш, док., перех. 1) Закинути кудись усе чи багато чого небудь. || Викинути як непотрібне. 2) Різким рухом підняти… … Український тлумачний словник
розльокувати — кую, єш, Пр. Розмістити по різних місцях; дати приміщення комусь … Словник лемківскої говірки
